Nov 17, 2014 16:05
9 yrs ago
Ukrainian term
Залізообробка
Ukrainian
Tech/Engineering
Metallurgy / Casting
Поясніть, будь ласка, що таке "залізообробка": це процес добування заліза з руди, чи перетворення залізних болванок на готові речі? Тобто залізообробка є синонімом металургії чи ливарства й ковальства? Мені здавалося, що вірним є другий варіант, але час від часу зустрічаються описи, більше схожі на перший.
Якщо є якась суттєва різниця, то уточню, що йдеться про давні часи, ранній залізний вік.
Цей термін дуже часто зустрічається в матеріалах з історії, і вживається для визначення окремої галузі ремесла. Але в жодному тлумачному словнику я його не знайшла. Будь ласка, якщо можна, дайте посилання на якісь серйозні і вагомі джерела.
Дякую!!
Якщо є якась суттєва різниця, то уточню, що йдеться про давні часи, ранній залізний вік.
Цей термін дуже часто зустрічається в матеріалах з історії, і вживається для визначення окремої галузі ремесла. Але в жодному тлумачному словнику я його не знайшла. Будь ласка, якщо можна, дайте посилання на якісь серйозні і вагомі джерела.
Дякую!!
Responses
45 mins
Selected
= Обробка заліза
Див. у Вікіпедії "Початки_металургії_заліза" http://uk.wikipedia.org/wiki/Початки_металургії_заліза
Там є таке:
Давні греки достатньо швидко зрозуміли вигоди й перспективи нового металу, особливо для масового виготовлення сільськогосподарських знарядь. Залізообробка, виготовлення залізних виробів досягли тут значного розвою, хоча безпосередньо виробництво „доброго заліза” довгий час не мало успіху і Еллада імпортувала його з Кавказу, а також від більш досвідчених у металургії кіммерійських, скіфських і кельтських племен. Завдяки витворам мистецтва, що фіксували ковальську майстерність (рис.), літературним описам (Гомер, наприклад, згадує залізо в „Іліаді” та „Одіссеї” сорок вісім разів), релігійній міфології (культ бога-коваля Гефеста, рис...), натурфілософським працям Давня Греція залишилась в історичній пам’яті як потужний центр продукування й розповсюдження залізних виробів. Поруч з традиційною назвою метеоритного й звичайного заліза „зідейрос” (зоряний, тобто з зірок) греки уживали для визначення якісного металу назву „адамас” („непереможний”), що відображало неперевершені якості сталі. Пізніше ця назва перейшла до алмаза.
Важливу роль у розвитку металургії заліза й виробництві залізних знарядь грало Північне Причорномор’я. Провідниками культурного прогресу у Східній Європі ХI – VII ст. до Р.Х. були кіммерійці, які кочували від Кавказу до Фракії (в основному степами Південної України) й вели достатньо войовничий спосіб життя, що вимагало ефективної зброї. Контакти з античним світом (описані Гомером в „Одіссеї” та Геродотом в „Історії”), військові вторгнення на Кавказ (зокрема в Колхіду) та в Малу Азію дозволили кіммерійцям не тільки оволодіти відомими технологіями обробки заліза, але й довести свою сталеву зброю до справжньої досконалості. Найбільшу славу здобули кіммерійські мечі, напрочуд вдалі за формою і розмірами (довжина клинка трохи перебільшувала 1 м). Вважають, що вони першими перевершили кращі зразки бронзової зброї. Це свідчить, що кіммерійські зброярі освоїли технології цементації, ковальського зварювання й інші, відомі лише їм, секрети якісної обробки заліза.
З чого мені видається очевидним, що 1) "залізообробка" = "обробка заліза";
2) до цього поняття входять усі операції, що змінюють стан заліза - сьогодні це ковальські, слюсарні та токарні роботи, а то ще є хімічна обробка та безліч інших; а коли йдеться про давнину, то сюди відносять і ливарство, і навіть саме добування (так уже склалася археологічна термінологія).
Там є таке:
Давні греки достатньо швидко зрозуміли вигоди й перспективи нового металу, особливо для масового виготовлення сільськогосподарських знарядь. Залізообробка, виготовлення залізних виробів досягли тут значного розвою, хоча безпосередньо виробництво „доброго заліза” довгий час не мало успіху і Еллада імпортувала його з Кавказу, а також від більш досвідчених у металургії кіммерійських, скіфських і кельтських племен. Завдяки витворам мистецтва, що фіксували ковальську майстерність (рис.), літературним описам (Гомер, наприклад, згадує залізо в „Іліаді” та „Одіссеї” сорок вісім разів), релігійній міфології (культ бога-коваля Гефеста, рис...), натурфілософським працям Давня Греція залишилась в історичній пам’яті як потужний центр продукування й розповсюдження залізних виробів. Поруч з традиційною назвою метеоритного й звичайного заліза „зідейрос” (зоряний, тобто з зірок) греки уживали для визначення якісного металу назву „адамас” („непереможний”), що відображало неперевершені якості сталі. Пізніше ця назва перейшла до алмаза.
Важливу роль у розвитку металургії заліза й виробництві залізних знарядь грало Північне Причорномор’я. Провідниками культурного прогресу у Східній Європі ХI – VII ст. до Р.Х. були кіммерійці, які кочували від Кавказу до Фракії (в основному степами Південної України) й вели достатньо войовничий спосіб життя, що вимагало ефективної зброї. Контакти з античним світом (описані Гомером в „Одіссеї” та Геродотом в „Історії”), військові вторгнення на Кавказ (зокрема в Колхіду) та в Малу Азію дозволили кіммерійцям не тільки оволодіти відомими технологіями обробки заліза, але й довести свою сталеву зброю до справжньої досконалості. Найбільшу славу здобули кіммерійські мечі, напрочуд вдалі за формою і розмірами (довжина клинка трохи перебільшувала 1 м). Вважають, що вони першими перевершили кращі зразки бронзової зброї. Це свідчить, що кіммерійські зброярі освоїли технології цементації, ковальського зварювання й інші, відомі лише їм, секрети якісної обробки заліза.
З чого мені видається очевидним, що 1) "залізообробка" = "обробка заліза";
2) до цього поняття входять усі операції, що змінюють стан заліза - сьогодні це ковальські, слюсарні та токарні роботи, а то ще є хімічна обробка та безліч інших; а коли йдеться про давнину, то сюди відносять і ливарство, і навіть саме добування (так уже склалася археологічна термінологія).
4 KudoZ points awarded for this answer.
Comment: "Дякую!
Збили мене з толку цим "ремеслом"... Наче ремесло може майже як матрьошка, береш одне, а в ньому ще купа інших...:) Доведеться тепер робити багацько виправлень. Але добре, що вчасно помітила!"
16 mins
техніка видобування й обробки заліза
Ви маєте рацію, це другий варіант. Якщо брати за першоджерело Українську Радянську Енциклопедію, де статті, як на мене, прискіпливо редагувалися, то у ній можна знайти саме це тлумаченя:
http://leksika.com.ua/15200228/ure/zalizniy_vik
...Залишки сиродутних горен знайдено на Більському городищі, Шарпівському городищі, Люботинському городищі, Ба-сівському городищі та ін. У степовій Скіфії, де жили переважно кочовики-скотарі, важливим центром залізообробки з 4 ст. до н. е. стало Кам'янське городище. На тер. Сх. Європи ранній 3. в. звичайно датують періодом до 4 ст. н. е. Дальший розвиток техніки видобування й обробки заліза відбувався за раннього середньовіччя, зокрема в утвореній слов. племенами в кін. 1-го тис. давньоруській д-ві - Київській Русі. Іл. с. 182.
http://leksika.com.ua/15200228/ure/zalizniy_vik
...Залишки сиродутних горен знайдено на Більському городищі, Шарпівському городищі, Люботинському городищі, Ба-сівському городищі та ін. У степовій Скіфії, де жили переважно кочовики-скотарі, важливим центром залізообробки з 4 ст. до н. е. стало Кам'янське городище. На тер. Сх. Європи ранній 3. в. звичайно датують періодом до 4 ст. н. е. Дальший розвиток техніки видобування й обробки заліза відбувався за раннього середньовіччя, зокрема в утвореній слов. племенами в кін. 1-го тис. давньоруській д-ві - Київській Русі. Іл. с. 182.
Discussion
А щодо металообробки інформації практично нема, просто гра словами. Чи то я кращих словників не знайшла.
Ну добре, нехай так, тільки чому вони тоді називають залізообробку ремеслом навіть у найрозвиненіших народів, де вже давно металургія, ливарство й ковальство були окремими ремеслами?
Ось в "Археології України": Черняхівські племена добре знали різноманітні ремесла: залізообробне, гончарське, ювелірне, склоробне, будівельне, бондарське, тощо.
Не хотіли перелічувати всі, написали б у множині: залізообробні, і ніяких питань не виникло б, ясно, що йдеться про усі три види діяльності.
Просто неуважність істориків і нехтування лінгвістичними нормами?
Але "залізообробка" в сучасному сенсі практично не вживається. Отже, йдеться про початки залізного віку. І от там археологія використовує цей термін як УСЕ. Або майже все. Теж особливої чіткості немає, але оскільки металургія не була розвинена й уся технологія зосереджувалась у одних і тих самих майстрів, то й термін стосувався всього, що вони робили з залізом, точніше з рудою. Від видобутку й до кіммерійських клинків.
В мене теж був такий варіант, але хотілося знати напевно. Це слово часто вживається лише як синонім процесу отримання готових виробів, тобто ливарства чи ковальства.