Див. у Вікіпедії "Початки_металургії_заліза" http://uk.wikipedia.org/wiki/Початки_металургії_заліза

Там є таке:

Давні греки достатньо швидко зрозуміли вигоди й перспективи нового металу, особливо для масового виготовлення сільськогосподарських знарядь. Залізообробка, виготовлення залізних виробів досягли тут значного розвою, хоча безпосередньо виробництво „доброго заліза” довгий час не мало успіху і Еллада імпортувала його з Кавказу, а також від більш досвідчених у металургії кіммерійських, скіфських і кельтських племен. Завдяки витворам мистецтва, що фіксували ковальську майстерність (рис.), літературним описам (Гомер, наприклад, згадує залізо в „Іліаді” та „Одіссеї” сорок вісім разів), релігійній міфології (культ бога-коваля Гефеста, рис...), натурфілософським працям Давня Греція залишилась в історичній пам’яті як потужний центр продукування й розповсюдження залізних виробів. Поруч з традиційною назвою метеоритного й звичайного заліза „зідейрос” (зоряний, тобто з зірок) греки уживали для визначення якісного металу назву „адамас” („непереможний”), що відображало неперевершені якості сталі. Пізніше ця назва перейшла до алмаза.
Важливу роль у розвитку металургії заліза й виробництві залізних знарядь грало Північне Причорномор’я. Провідниками культурного прогресу у Східній Європі ХI – VII ст. до Р.Х. були кіммерійці, які кочували від Кавказу до Фракії (в основному степами Південної України) й вели достатньо войовничий спосіб життя, що вимагало ефективної зброї. Контакти з античним світом (описані Гомером в „Одіссеї” та Геродотом в „Історії”), військові вторгнення на Кавказ (зокрема в Колхіду) та в Малу Азію дозволили кіммерійцям не тільки оволодіти відомими технологіями обробки заліза, але й довести свою сталеву зброю до справжньої досконалості. Найбільшу славу здобули кіммерійські мечі, напрочуд вдалі за формою і розмірами (довжина клинка трохи перебільшувала 1 м). Вважають, що вони першими перевершили кращі зразки бронзової зброї. Це свідчить, що кіммерійські зброярі освоїли технології цементації, ковальського зварювання й інші, відомі лише їм, секрети якісної обробки заліза.

З чого мені видається очевидним, що 1) "залізообробка" = "обробка заліза";
2) до цього поняття входять усі операції, що змінюють стан заліза - сьогодні це ковальські, слюсарні та токарні роботи, а то ще є хімічна обробка та безліч інших; а коли йдеться про давнину, то сюди відносять і ливарство, і навіть саме добування (так уже склалася археологічна термінологія).